Як вберегти озимий ріпак в умовах аномальної зими.

Для озимого ріпаку небезпеку становлять ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, капустяна попелиця, хрестоцвіті блішки, ріпакова блішка, ріпаковий білан. Цьогоріч, коли ми мали температури вищі за багаторічні показники, шкідники розвивалися дуже швидко. Відколи ґрунт прогрівався на глибині 2-4 см до +6°С, набрали активності капустяний стебловий (Ceutorhynchus quadridens Panz) і великий ріпаковий прихованохоботники .Проти них  більшість господарств обробки вже провели. Однак нині небезпеку становить капустяний насіннєвий прихованохоботник (Ceutorhynchus assimilis Payak.), ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus F.), згодом очікуємо капустяного стручкового комарика (Dasyneura brassicae Winn.). Аби запобігти появі стручкового комарика, слід знищити насіннєвого прихованохоботника. У самки комарика слабкий яйцеклад, яким вона не може пробити стулки стручка, тому використовує отвори, залишені насіннєвим прихованохоботником. Виявити прихованохоботників складно, адже за найменшого руху рослини вони падають на землю, непорушно завмирають і завдяки забарвленню зливаються з довкіллям. Допоможуть жовті чашки, які встановлюють у посівах ріпаку на одному рівні з рослинами.

Крім дотримання сівозміни та повернення ріпаку на попереднє місце вирощування не раніше 4-х років, важливе й застосування інсектицидів. Компанія «VITAGRO PARTNER» пропонує ефективні рішення у боротьбі з шкідниками – це синтетичні піретроїди (лише контактно-кишкова дія) за тривалістю захисної дії (5-10 днів залежно від температури та вологості повітря) будуть ефективними для захисту посівів від прихованохоботника на початку заселення посівів шкідниками (період початку виходу з місць перезимівлі – спарювання), оленки волохатої і клопів (збіг із льотом бджіл). Контактно -кишковий інсектицид Тор (лямбда-цигалотрин 50 г/л) з нормою

витрати 0,15 л/га забезпечує потужний миттєвий ефект і має широкий спектр дії проти різноманітних гризучих шкідників. Неонікотиноїди в поєднанні з піретроїдами у препараті Шокер

(імідаклоприд, 300 г/л + лямбдацигалотрин, 100 г/л) забезпечують ефективну та швидку дії, але обмежують їх використання в часі (лише до початку лету бджіл). Системна дія неонікотиноїдів є акропетальною і поширюється по рослині вгору. Це унеможливлює знищення личинок прихованохоботника, розташованих нижче зони стебла (коренева шийка). Отже, слід обробляти посіви, не припускаючись яйцекладки великого ріпакового прихованохоботника.

Фосфорорганічний препарат Суфрон (хлорпірифос 500 г/л, циперметрин 50 г/л) – має найпролонгованішу системну, контактно-кишкову, репелентну та фумігантну дію проти зазначеної

групи шкідників. Не можна використовувати за перших ознак початку цвітіння. Маючи локально-системну дію, Суфрон здатні доволі ефективно розв’язувати проблему вже відроджених

личинок прихованохоботників.  

Усі препарати мають сертифікати якості та використовуються у сучасних технологіях захисту.