Для вирощування високих і сталих врожаїв сільськогосподарських культур поряд з біоелементами (С, Η, О, N, Р, К, Са, Mg, S) важливе значення в живленні рослин мають ще близько 18 елементів, передусім – В, Mn, Cu, Zn, Co, Mo. Оскільки вміст цих елементів у рослинах і ґрунтах досить малий (0,01–0,001 % у перерахунку на суху речовину), їх називають мікроелементами, а добрива, що їх містять – мікродобривами. Для отримання високих повноцінних врожаїв сільськогосподарських культур необхідно враховувати їх вимоги до мікроелементного складу живильного середовища.
Перш за все, мікроелементи життєво важливі для рослин і чинять пряму дію на організм, їх специфічний біохімічний вплив не можна замінити іншими речовинами. Без них рослина не може ні рости, ні завершити певні метаботичні цикли. Їх нестача обов'язково має бути компенсована, лише тоді можна отримати якісну продукцію, яка відповідає оптимальному вмісту для певного сорту цукрів, амінокислот, вітамінів.
Більшість мікроелементів потрібні для нормального росту і розвитку рослин, оскільки вони беруть участь у таких важливих процесах, як фотосинтез (Mn, Fe, Си), дихання (Mn, Fe, Cu, Zn, Со), вуглеводний, жировий та білковий обміни, утворення органічних кислот і ферментів (Μη, V, Cu, Ni, Mo, Zn), процеси зв'язування вільного азоту (Мо, В, Mn, Fe), перетворення сполук азоту і фосфору (В, Zn, Cu, Mn, Мо), розвиток бульбочкових бактерій (Cu, Мо, В), є каталізаторами різних реакцій (Fe, Mn, Мо, Cu, Zn та ін.). Відомо, що А1, В, Cu, Со, Мо, Zn виконують специфічні функції в захисних механізмах морозостійких і засухостійких різновидів рослин.
Погодьтеся, не можна підготувати кукурудзу і пшеницю одними і тими ж мікроелементами в однаковій кількості. Кожна культура вимагає різні елементи для розвитку, і при тому в певні періоди. Тому коли Вам пропонують придбати один єдиний препарат з ідеальним дозуванням, яке підходить для всіх культур, ігноруйте таку пропозицію.
Виділяють кілька біологічних груп рослин, що характеризуються підвищеною потребою в тих або інших мікроелементах. Так, зернові насамперед реагують на мідь, бобові – на молібден і бор, кукурудза – на цинк, соняшник – на бор і мідь, ріпак – на бор і магній.
Дія мікроелементів пояснюється їх вмістом у ферментах, вітамінах, гормонах та інших біологічно активних речовинах. За оптимального забезпечення рослин мікроелементами пришвидшуються їх розвиток і достигання насіння, підвищується стійкість до хвороб і шкідників, знижується дія проти зовнішніх несприятливих чинників – посухи, низьких і високих температур повітря та ґрунту. На відміну від пестицидів мікроелементи підвищують імунітет рослин.