+38 067 482 64 01
Ваш кошик порожній!
Культури

Гроші на вітер?! - внесення добрив по мерзлоталому грунту

Гроші на вітер?! - внесення добрив по мерзлоталому грунту

Щороку технології вирощування змінюються. Агрономи постійно проводять дослідницьку роботу та дискутують на теми, що будуть актуальні в сезоні. Одна з таких актуальних тем – чи варто вносити азот у зимово-весняний період.

Наша команда, спираючись на реальні наукові і виробничі дослідження, констатує збільшення врожайності пшениці на 3-5 ц/га, а у окремі роки до 6-8 ц/га за першого підживлення по мерзлоталому ґрунті (у лютневі вікна). Особливо такий захід актуальний в роки нестачі вологи та для посівів, які входять у зиму слабкими. Найкритичніша фаза для озимої пшениці – 3 листки, коли рослини не пройшли першої фази загартування – не накопичили цукрів, як мінімум 25-30% сухої речовини (для цього треба 28-40 днів осінньої вегетації), водночас, витратили поживні речовини з материнської насінини. Саме такі посіви після перезимівлі вкрай виснажені і потребують мінеральні сполуки азоту для відростання і формування надземної маси, які в ґрунті в цей час відсутні, або є у вкрай обмеженій кількості. Додайте ще й змінений напрямок руху грунтової води, що буде посилювати азотний дефіцит. Навесні, за низьких температур ґрунту та високої вологості, процеси амоніфікації і нітрифікації відбуваються повільно, тому у верхньому шарі ґрунту майже відсутні рухомі форми азоту.

Зміна клімату – як фактор, що впливає на посіви, адже аномально теплі зими спонукають до відновлення вегетації (4-6 відновлень за період). Кожне таке "прокидання" рослини відбувається саме за рахунок накопичених з осені цукрів, що дуже виснажує посіви. Тому іноді аграрії дивуються: "Чому пшениця цілу зиму така класна була, а весною, за тиждень після активного відновлення вегетації почала "вилітати".

Фокус на форму – підживлювати треба тільки добривами з нітратною формою азоту (всі види селітри). Навіть уражена коренева система у періоди відновлення вегетації здатна (силою осмосу) поглинати саме нітратну форму азоту, яка є легкорозчинною, тому провідні європейські системи (німецька BASF, Schleswig-Holstein, англійська ADAS) рекомендують перше підживлення у січні-лютому.

Об’єми мають значення – деякі експерти наполягають на неприпустимості внесенні селітри по снігу, ми погоджуємося з ними, але… Якщо посіви добре розвинені і треба внести велику кількість азоту, то рекомендуємо дробити обробітки із використанням вологи, накопиченої у зимовий період та з прив’язкою до ЧВВВ (часу весняного відновлення вегетації). Тоді доцільно внести в перше підживлення карбамід і саме по снігу, але шаром не більше 4 см. Сніг "схопить" гранули добрива, він буде запобіжником газової втрати азоту у вигляді аміаку. Надалі при запуску ґрунтової мікрофлори із дозріванням ґрунту, уробактерії активуються та переведуть амідну форму азоту добрива карбаміду спочатку в амонійну, потім в нітратну, яка буде доступна саме у фазу виходу другого вузла або у фазу початку виходу в трубку. Відмінні добрива для внесення по мерзлоталому ґрунті також КАС і сульфат амонію (в останнього як сірка так і амонійна форма азоту будуть утримуватись ґрунтом у вигляді солей).