Вирощування сої, Технології вирощування сої в Україні

Вирощування сої

Соя - одна з найдавніших сільськогосподарських культур, боби якої широко використовують в харчовій, кормовій, технічній та медичній промисловості. Належить до широковідомих зернобобових та олійник культур.  Популярність здобула завдяки своїм корисним властивостям, поживності та вмісту білка, що робить її широковживаною.  Насіння сої містить: від 32 до 52 % білка, від 17 до 27 % - рослинної олії, від 18 до 25 % різноманітних вуглеводів, близько 5 % мінеральних солей, біологічно активних компонентів та інших вітамінів, що вдало використовуються у медичній галузі. Зростання популярності сільськогосподарської культури на світовому ринку та високої вартості бобів,  стало вагомою причиною  для вирощування даної рослини аграріями України. 

Причини вирощування сої

Накопичення азоту – одна із головної властивості вирощування сої. Усі інші рослини  є споживачами азоту, проте бобові засвоюють його із повітря та збагачують ґрунт у тому вигляді, в якому наступна культура його засвоюватиме. 

Збагачення землі органічними речовинами та відновлення його властивостей. Бобові культури, їх рештки – найкращі матеріали для корисної мікрофлори.

Наповнення ґрунту корисними складниками: калієм, кальцієм, фосфором.

Зменшуються ризики інфекційних захворювань  бобів та наступних культур.

Соя – це однорічна трав’яниста та теплолюбна рослина, однак територія її обробітку з кожним роком розширюється. Для того аби рослина порадувала гідним урожаєм, а сходи не піддавались різним негативним явищам, потрібно створити для неї належні умови. Важливо правильно підготовити ділянку для майбутніх посівів та правильно обробити саме насіння.  В основний обробіток ґрунту належить лущення стерні і глибоке зяблеве орання плугом з передплужником.

Технології вирощування сої

Перед посівом, потрібно врахувати деякі важливі моменти, щоб рослина зросла та дала добрий врожай. До таких аспектів можемо віднести:

1. Тепло. Оскільки це теплолюбна рослина, важливо щоб чорнозем перед посівом мав відповідну температуру, не менше 8 о С.  Якщо при посіві досить вологи та тепла, то перші сходи можна спостерігати на 7 день.
2. Глибина посіву.  Для сої оптимальна глибина закладення насінин від 3 до 6 см.  Посіяти глибше є ризик одержати зріджені сходи, або ж взагалі насіння не проросте. В період посіву, важливо зберегти вологу.
3. Максимально вирівняти поверхню поля, щоб при зборі урожаю зрізати нижні стручки рослини та не пошкодити жатку комбайна. Адже навіть найновіші Flex-жатки не зможуть зібрати весь урожай, якщо поле буде нерівним.
4. Правильно вирахувати норму висіву, а це залежить від обраного сорту (кожний сорт має свою густоту, про що повинен знати продавець, або оригінатор сорту). Знаючи густоту певного сорту, схожість насіння - можна дізнатись норму висіву.
5. Важливо обрати правильну ширину міжрядь,  рекомендована ширина для скоростиглих сортів – 15-45 см, для середньостиглих – 15-45-70 см. Сорт, спосіб боротьби з бур’янами і спосіб посіву, впливає на норму висіву насіння. Тому завдання агронома перед висівом вирахувати правильно норму висіву, враховуючи усі нюанси.
6. Підготовити зерно до посіву. Важливо, щоб насінини сої були протравлені та інокульовані бактеріями. Зазвичай процес  протравлення здійснюють до сівби, а інокулюють під час сівби.

Важливо, ще до перших сходів захистити рослини від бур’янів. Тому одразу після посіву використовують ґрунтові гербіциди, які знищують бур’яни та не пошкоджують рослини. Гербіциди обирають до кожного сорту рослини, знаючи їх властивості зростання.

Соя, як і будь-яка сільськогосподарська культура має свою специфіку живлення. В порівнянні із іншими зерновими чи зернобобовими рослинами, вона споживає більшу частину поживних речовин в період формування урожаю. Також, в  залежності від фази зростання та етапів свого розвитку, нерівномірно поглинає елементи живлення, має здатність асимілювати азот з повітря завдяки співжиттю з бульбочковими бактеріями.  Інтенсивність споживання поживних речовин та отримання усіх необхідних для нормальної життєдіяльності елементів, залежить від періоду зростання рослини. Оскільки її батьківщиною є Південно-Східна Азія, тому найкраще вона росте та має високу врожайність у районах, що наближені до кліматичних умов регіону її походження. 

Основні етапи посіву сої

• Сходи. Цей період відзначається початком набрякання насіння і продовжується до появи перших листочків.
• Поява сім’ядолей на поверхні ґрунту, завдяки їх запасам, паростки беруть необхідні речовини і швидко формують коріння. Цей період вважається найбільш критичним, оскільки дефіцит тепла та вологості може спричинити захворювання бактеріоз, фузаріоз та інші, які послаблюють та зріджують сходи, тим самим зменшують врожайність та прибуток. 
• Гілкування – триває з моменту розкриття трійчастого листка до появи перших суцвіть. До початку повного цвітіння рослина в’яже від 5-ти до 14-ти листочків. До часу цвітіння коренева система формується, через яку накопичуються у листках усі необхідні поживні речовини. Важливо провести видалення сміттєвих проростків, щоб уникнути в подальшому засмічення бур’янами, які створюють затінок та пригнічують рослину. 
• Цвітіння триває до моменту появи внизу куща перших бобів, водночас із його завершенням припиняється і зростання бадилини, а відтак і листків. Для гарного кінцевого результату потрібно не допустити зав’язі біля стебла. 
• Плодоутворення накладається на фазу цвітіння. Оскільки із завершенням цвітіння внизу куща уже з’являються перші плоди. Початком плодоутворення прийнято вважати, коли на верхівках стебел уже є прив’януті квіти, водночас збільшується кількість жовтих листків внизу рослини. Із появою першого жовтого листка вверху рослини, стебло припиняє свій розвиток. 
• Стадія наливу бобів досягає ідеальних показників у щільності, масі, що зумовлені властивостями сорту сої. В цей період насіння припиняє вегетацію.
• Найкоротша фаза – дозрівання, її тривалість сягає  до 15 днів.  Прохолодна погода чи навпаки спекотна впливає на терміни дозрівання. Ознакою дозрівання є темно-коричневі боби внизу куща, а завершення – опадає усе листя із стебла.  У цій фазі  утворюється соєве масло та азотисті речовини, збільшується вміст білка, плоди вбирають в себе жирні кислоти, а вільні кислоти зменшуються. Рослина готова до її збору.

Своєчасний та старанний догляд сприяє правильному розвитку рослини, а в подальшому  гарному прибутку. В період зростання потрібно ретельно дбати про чистоту посівів від бур’янів, пухкість ґрунту, що збереже вологість, поживні речовини, світло та тепло, які так важливі для кінцевого результату.

Для збору урожаю необхідна абсолютна фізіологічна стиглість рослини, а біохімічні процеси повинні повністю завершитись. Волога у зернах повинна складати 14-16% - не менше, оскільки пересохлі плоди тріскаються та збільшується втрата зерна. Висока вологість у бобах, понад 20% - деформує їх та пошкоджує зародок, а при меншій 11-12% - боби стають крихкими, дробляться, в оболонці утворюються тріщини, через які потрапляють збудники захворювань та які знижують схожість рослин.

Вирощування сої і причини, які впливають на низьку продуктивність 

1. Заболочування полів з посівами сої, внаслідок великої кількості опадів, особливо в період зростання.

2. Захворювання рослин, особливо грибковими інфекціями та іншими шкідниками.

3. Дефіцит поживних речовин: азоту, калію, заліза, фосфату.  Аграрії повинні пам’ятати, що потрібно вчасно вносити необхідно  для росту макро- та мікро елементи.

4. Низький рівень використання інокуляції бульбочковими рослинами.

Сьогодні аграрії України більше розуміють основні принципи вирощування сої та менше допускають помилок, починаючи від підготовки поля, насіння і закінчуючи збором урожаю. Головною помилкою аграріїв є вибір ґатунку насіння, в Україні зареєстровано понад 192 його видів, але не усі можуть зростати в тій чи іншій місцевості. Завдяки створенню полігонів та постійному їх аналізу, дослідженню температури у регіонах, вдалось з’ясувати, які сорти кращі для певного регіону, та які дадуть гарний кінцевий результат аграріям відповідного району. 

Посів сої

Для того, щоб отримати гарний результат, необхідно детально розглянути технології вирощування сої в Україні та врахувати вибір сорту сої, норму висіву, тип ґрунту, схожість, кліматичні умови.

Вибір сорту залежить від:

1. Врожайності – потрібно дізнатись, який  потенціал має соя.
2. Стабільність – гарні врожаї з року в рік.
3. Стійкість – важливо врахувати відсоток вилягання, хвороби та пошкоджень, також врахувати врожайність у даному регіоні. 
4. Харчові властивості – відсоток вмісту білка, для визначення вартості вирощеної продукції.

Важливо правильно підібрати норму висіву насіння, щоб зібрати гарний урожай та максимально знизити втрати бобів. Досвідчені господарі знають, що розрахувати стабільний розподіл насіння практично не можливо, тому кожен вибирає та вивчає сорт, який підходить до його ґрунту та задовільнить своїми властивостями та врожайністю. Гарні посівні властивості та високу врожайність мають середні та великі насінини, в порівняні з дрібнішими. Високий врожай отримують з посівів насіння першого ґатунку, очищеного та обробленого відповідними засобами: стимуляторами росту, проти бактеріальними та проти грибковими засобами, що допомагають знизити ризик захворювання, збільшити схожість, прибільшити урожай.

Щоб визначити норму висіву, потрібно врахувати:

• Генетичну здатність (генетичний потенціал); 
• Різновид ґрунту;
• Особливості живлення на посівному полі;
• Застосовані аграрні технології;
• Схожість насіння;
• Групи стиглості;
• Кліматичні умови регіону.

Найважливішими моментами при виборі сорту сої є кліматичні умов та її стиглість. У регіонах більш посушливих потрібно зменшувати кількість насіння на гектар, щоб рослини мали достатньо вологи та відповідне живлення і водопостачання. У регіонах, де достатня вологість, можна збільшити норму висіву, для максимального збору урожаю. Здебільшого агрономи виділяють при розрахунку кількості насіння групу стиглості, суму температурної ефективності та сорту.  

Норма висіву сої

Приблизний розхід насіння сої на 1 гектар:

• Надранні – від 800-900 тис. /га
• Ранньостиглі – від 700-750 тис./га
• Середньоранні – від 550-600 тис./га
• Середньостиглі – від 450-500 тис./га
• Пізньостиглі – від 350-500 тис./га

Вирощування сої в домашніх умовах

Для господарів, які вирішили вирощувати сою в домашніх умовах, важливо знати властивості та технологію її вирощування, щоб очікуваний кінцевий результат парадував. Велике значення має тепло та світло, тому потрібно підібрати сонячну ділянку, з розсипчастим чорноземом, суглинних та відповідно удобрених супіщаних ґрунтах. Висівати потрібно на ділянках, де попередньо зростали картопля, кукурудза та коренеплоди, не варто сіяти після помідорів та бобових рослин, а також поблизу гороху. 

Ґрунт варто перекопати глибиною на 25 сантиметрів, максимально вирівняти скопану ділянку, щоб при зборі урожаю, вдалось зібрати увесь урожай легко та без втрат. Посіви сої  здійснюють наприкінці або на початку травня, коли достатньо погрівся верхній шар ґрунту (не менше як 8 о С), міжряддя має бути 30 см, відстань між рослинами 5-7 см, накривають шаром землі та втрамбовують. Доречно обирати скороспілі сорти, які більш стійкі до температурних перепадів, та є доступними для городників. Хороший урожай забезпечить, якщо ділянка буде мати достатню вологість, тому потрібно поливати 4-5 разів: від середини червня до середини серпня, це період від бутонізації до періоду дозрівання самих бобів, потрібно регулярно розбивати верхній шар ґрунту, щоб не утворювалась кірка та прополювати ділянку, оскільки рослина  швидко пригнічується бур’янами. 

Збирати урожай рекомендується наприкінці вересня, до цього періоду рослина скидає жовте листя, насіння легко відокремлюється від стручка. Стебла зрізати, а не виривати, коріння рослини залишати у ґрунті, оскільки на них знаходяться різні мікроорганізми, які асимілюють азот з повітря і перетворюють його у мінеральну форму, доступну для споживання наступних культур.

Вирощування ГМО сої

Вирощування «дивовижної культури» в Україні розпочали ще у 20 столітті, і за останні десятиліття  сьогоднішнього століття,  значно збільшився інтерес до цієї культури.  Рослину вирощують на території всієї країни, та найбільший збір урожаю припадає таким областям: Хмельницька, Кіровоградська та Полтавська. Попит на цю культуру незмінно високий уже декілька років поспіль, потреба у сої та продукції, яку виготовляють із неї, зростає з кожним роком. 

Серед аграріїв часто постає дилема, яку ж сою варто сіяти: генетично модифіковану, чи звичайну. Гербіцидно стійка соя, ДНК якої змінили методами генетичної інженерії, для перенесення гербіциду гліфосату протягом усього вегетаційного періоду, часто називають «трансгенна соя» або ж «толерантна до гліфосату».  На ринку України представлені численні різновиди насіння трансгенної сої, різної селекції, які відповідають запитам аграріїв та вимогам регіону висіву насіння.

Технологія вирощування трансгенної сої має ряд агрономічних вимог до важливих технологічних моментів: ґрунтові умови, відповідний клімат, сівозмінна та попередники, контроль бур’янів, які не піддаються Раундапу, підготовка поля для посівів, використання різних гербіцидів, догляд за посівами, відповідна система обробітку та інші важливі моменти, які варто знати та враховувати при посівах та догляду за трансгенною соєю.

Правильно підібраний вид та двічі оброблене насіння Раундапом, сприяє у виростанні здорової рослини, не пригнічується бур’янами. Застосовувати необхідно оригінальний Раундап, препарати з вмістом гліфосату, відомих міжнародних компаній-виробників, або дистриб’юторів, які мають відповідні сертифікати. 

Періоди застосування Раундапу для вирощування сої

1. Для опрацювання поля після збору урожаю перед сезоном посіву;
2. Раундап застосовують на посівах сої до її перших сходів.
3. Також Раундап застосовують у системі No-Till та Strip-Till.
4. Після сходів рослини, гліфосат використовують в залежності від наявних бур’янів та етапу їх зростання.
5. Вносити гербіциди можна не пізніше стадії зростання повного цвітіння, та притримуючись рекомендацій виробника даного препарату.

Аграрії перед використанням препаратів на основі гліфосату, повинні проконсультуватись щодо правил застосування та норм використання із виробниками та компетентними особами, врахувавши особливості виду, для уникнення неприємних ситуацій. Не можна застосовувати препарати із вмістом гліфосату на звичайних сортах, оскільки це призведе до загибелі сходів. Також важливо знати, що застосовують Раундап лишень у  суху безвітряну погоду та при температурі +10... +25°C. Розраховують  препарат на 1 га площі посівів близько 1-1,5 літрів розчину даного гербіциду. Найкраще застосовувати гліфосат після сходу усіх бур’янів, щоб знищити їх одним обробітком. Бур’яни, які проросли після обробки гербіцидом не загинуть, потрібно повторно застосувати гербіциди, а для більшої ефективності варто провести обробіток до періоду змикання листя сої у міжряддях, допоки хопта не покрита листками рослини.

Із багаторічного досвіду агрономи не рекомендують сіяти трансгену сою декілька років поспіль, оскільки це може призвести до зменшення урожаю, появі хвороби,  інфекцій та виробити «імунітет» бур’янів до гліфосату.

Цікаві факти про насіння сої

• Вчені з’ясували, що українці розпочали сіяти соєву рослину близько 7 тис. років тому.
• У країнах Європи боби сої з’явилась у 1873 році, на міжнародній виставці в Австрії.
• Китай – країна, яка найбільше споживає сої та продукції виготовленої із неї.
• Містить білок, який інколи сягає 50%, насичена корисними властивостями.
• Унікальна рослина тим, що із неї виготовляють сурогати молока, кави, м’яса та інших продуктів.
• Користується великим попитом у виготовлені продуктів харчування та комбікормів для тварин і птиці.
• В порівняні з іншими рослинами, є найбільш піддатливою модифікації.
• ДНК сої розшифровано у 2010 році, усі відомості про неї склали 1 115 мегабайт.
• 10 лютого ООН встановила щорічно відзначати «Міжнародний день бобових». 

Досить часто сою називають «дивовижною культурою» або «золотими бобами» за її широкий спектр застосування у харчовій, промисловій, медичній галузях та виробництві кормів для худоби, а також у виготовлені біопалива. Сьогодні - це одна із популярних та  рентабельних сільгоспкультур у світі, приваблива для сівозміни та є важливим джерелом натурального білка. Вирощують її, як великі аграрні компанії так і домашні господарства, і одні і другі мають гарний прибуток.