Бор важливий для розвитку ріпаку, а потребу в додатковому внесенні визначають умови конкретного поля. Григорій Кобзар, продакт-менеджер напряму мікродобрив, рідких комплексних добрив та інокулянтів VITAGRO Partner, розповів, як прийняти рішення щодо борного живлення, спираючись на забезпеченість рослин бором, враховуючи аналізи ґрунту і погоду в осінній період.
«До мікродобрив часом ставляться як до «примочок», які першими можна прибрати з кошторису, — зазначає Григорій Кобзар. — Коли йдеться про бор для озимого ріпаку, я пропоную спочатку з’ясувати, чи рослина забезпечена бором і чи може вона засвоїти цей елемент. Скорочення витрат на живлення потребує такої самої аргументації, як і його додаткове внесення. Для мене борне живлення ріпаку залишається важливим пунктом осінньої оцінки посіву.
Ріпак має встигнути сформувати кореневу систему та розвинутися до припинення вегетації. Забезпечення елементами живлення впливає на ці процеси, тому рішення щодо мікродобрив варто пов’язувати зі станом культури й умовами поля».
Роль бору в розвитку рослини
Бор бере участь у багатьох фізіологічних процесах рослини ріпаку, тому його дефіцит спричиняє низку критичних порушень розвитку:
- зниження інтенсивності росту кореневої системи;
- зменшення відтоку цукрів у кореневу шийку;
- «дуплистість» кореня (через недостатню кількість пектину).
Пектин можна порівняти з природним цементом у тканинах рослини, що скріплює клітинні стінки і захищає їх від висихання. Через дефіцит бору порушується структура молодих тканин та може порушуватись розвиток коренів.
Восени розвиток кореневої системи має особливе практичне значення: корені забезпечують рослину водою та поживними речовинами. Саме тому оцінка борного живлення входить до розмови про підготовку ріпаку до зими, а потреба в додатковому внесенні визначає забезпеченість конкретного посіву. Вміст бору в рослині в межах 30 мг/кг вважається достатнім для нормального розвитку ріпаку.
Як оцінити забезпеченість ріпаку бором
Аналіз ґрунту дає важливу інформацію, але його потрібно читати разом із даними про поле. Достатнім вмістом рухомого бору в ґрунті вважається 0,5–0,8 мг/кг, а доступність бору залежить від властивостей ґрунту та умов, у яких працює коренева система. За дефіциту вологи надходження елемента до рослини може обмежуватися навіть тоді, коли в аналізі його вміст не виглядає низьким.
Особливу увагу варто приділяти:
- легким ґрунтам із низьким вмістом органічної речовини;
- полям, де pH ґрунту може обмежувати доступність елемента (оптимальним вважається pH 5,5-6,5).
Стан коренів і причини затримки росту потрібно оцінювати окремо. Виявлені чинники ризику допомагають визначити, що перевірити додатково і наскільки терміновим є рішення.
Для неоднорідного поля корисно зіставити результати аналізів із ділянками, які відрізняються за станом рослин. Усереднений показник забезпеченості ріпаку бором може приховати локальну проблему. На підставі одного такого результату складно обґрунтувати однакову схему для всієї площі.
Додаткове листове внесення може бути недоцільним, якщо дані свідчать про:
- достатній вміст бору в ґрунті;
- оптимальний вміст бору в рослині;
- оптимальний pH та вологість ґрунту.
Але якщо виявлено хоча б один з факторів ризику: низький гумус, кисліший чи більш лужний pH, посуха, переущільнення чи високі дози азоту — є вірогідність отримати дефіцит бору і слід оцінити можливість корекції живлення.
Як оцінити доцільність витрат на борне живлення
Позакореневе підживлення бором ріпаку може бути інструментом корекції за обґрунтованої потреби. Форму добрива, строк і норму внесення добирають з урахуванням стану культури, рекомендацій для конкретного продукту та умов застосування. Для бору дотримання норми має значення, бо надлишок цього елемента також може шкодити рослинам.
У польових дослідах реакція ріпаку на додаткове внесення бору різниться. Тому обіцяти однакову прибавку врожаю чи окупність на кожному полі некоректно. До економічної оцінки потрібно включати вартість добрива та витрати на внесення, зокрема додатковий прохід техніки, якщо він потрібен.
Для перевірки рішення у власних умовах можна закладати ділянки з внесенням і без нього за однакової фонової технології. За можливості порівняння повторюють у кількох частинах поля, фіксують стан рослин і результати збирання. Це допомагає оцінювати ефект з урахуванням неоднорідності поля, а не лише за виглядом посіву після обробки.
«Під час скорочення осіннього бюджету я б залишав оцінку борного живлення серед обов’язкових завдань. За підтвердженої нестачі або обґрунтованого ризику її виникнення позакореневе живлення бором має залишатися серед пріоритетів. Рішення про скорочення цього пункту варто приймати після оцінки забезпеченості посіву», — додає наостанок Григорій Кобзар.
