Кукурудза — це одна з найурожайніших та найуніверсальніших злакових культур, яка широко використовується в харчовій, кормовій і промисловій галузях. Її вирощують для отримання продовольчої сировини, корму для тварин, а також для технічних потреб. Завдяки своїм унікальним властивостям кукурудза є основою для виробництва понад 4 000 різноманітних продуктів — від харчових інгредієнтів, таких як сиропи і борошно, до біопалива, пластмасових виробів і навіть косметичних засобів!
Завдяки інтенсифікації технологій вирощування та вдосконалення у селекції вирощування дається отримувати високі врожаї й забезпечувати стабільний прибуток.
Україна входить до п’ятірки найбільших світових експортерів кукурудзи, ареал вирощування від сходу до заходу та півночі до півдня. Враховуючи різні агрокліматичні зони в межах країни урожайність коливається від 50 до 170 ц/га, в залежності від технології вирощування та зміна клімату, посухи яка спостерігається в будь – якому регіоні.
Кукурудза - теплолюбна культура. Мінімальна температура проростання насіння становить +8 – 10°С, сходи з’являються за +10 – 12 °С. При висіванні в холодний ґрунт (менше +8°C) насіння проростає дуже повільно, набубнявіле насіння не сходить, різко знижується польова схожість. У фазі BBCH 12 – 13 листків кукурудза витримує приморозки до -2°С, сходи гинуть за -3°С. Небезпека повернення весняних приморозків в Україні припадає один раз на 5-6 років. Якщо зниження температури (нижче -5 °C) триває кілька годин, то кукурудза вимерзає незалежно від фази розвитку. Перспективними є виведені селекціонерами біотипи кукурудзи, що здатні проростати за температури +5 – 6°С. Найменші ранні приморозки восени пошкоджують листки і рослину в цілому.
У літній період вегетації за температури +14 – 15 °С ріст рослин сповільнюється, а за +10°C – припиняється.
У фазах: сходи - викидання волоті оптимальна температура для росту і розвитку становить + 20 – 23°С. До появи генеративних органів підвищення температури до + 25 – 30°С посівам кукурудзи не шкодить. У фазі цвітіння зростання температури понад + 25°С негативно впливає на запилення рослин. При підборі гібридного складу необхідно враховувати вище перелічені характеристики та обирати гібриди з різним ФАО, для уникнення негативних факторів що зможе призвести до зменшення урожайності. При досяганні температурних показників +45 – 47°С ріст кукурудзи припиняється.
У польових сівозмінах кукурудзу розміщують після озимих і ярих колосових та зернобобових, картоплі, баштанних. Кукурудзу розміщують по цукровому буряку та ріпаку озимому, які в свою чергу є не зовсім класичними та добрим попередником, через алелопатичний вплив на кукурудзу на початкових етапах росту і розвитку культури у фаза BBCH 13 – 14 .
Кукурудза добре реагує на коротку сівозміну з мінімальним поверненням на попереднє місце, та вирощується у монокультурі.
Кукурудза у сівозміні є добрим попередником для ярих зернових та зернобобових культур.
Обробіток ґрунту є ключовим етапом у вирощуванні кукурудзи та інших культур. Існує кілька основних методів обробітку ґрунту, які відрізняються за глибиною, інтенсивністю та впливом на структуру ґрунту.
Основні методи обробітку ґрунту:
Кожен із цих методів має свої переваги й застосовується залежно від кліматичних умов, типу ґрунту та технології вирощування культури.
Ранньовесняне закриття вологи при класичному обробітку та при рихленні вважаю невід’ємною складовою технології, що сприяє збереження вологи у ґрунті та вирівнювання площі.
Передпосівний обробіток ґрунту відіграє важливу роль у створенні сприятливих умов для проростання насіння та розвитку рослин.
Агротехнічна операція спрямована на:
Кукурудза – це культура з високими вимогами до живлення, адже вона формує велику біомасу та високий урожай. Для нормального росту і розвитку необхідне додаткове внесення як макро-, так і мікроелементів (Zn, Mn).
Для формування 1 т зерна (з відповідною кількістю листостеблової маси) кукурудза споживає із ґрунту та добрив у середньому:
Азотні добрива вносять як в осінній, так і весняний період в залежності від типу добрива. На початкових етапах росту (до 7 листка) – засвоюється лише 2% від загальної потреби в азоті, тому стартові дози азоту важливі, але не повинні бути надмірними. Основне засвоєння азоту починається з фази 7-10 листків (BBCH 17-20), коли кукурудза активно формує біомасу та початки, а споживання азоту складає 88%.
Фосфорно-калійне живлення необхідно розраховувати згідно ґрунтового забезпечення цими елементами, а більшу кількість фосфорно-калійних добрив вносять восени, під основний обробіток ґрунту. Частина фосфору має бути внесена для стартового живлення, тому вносити його рекомендовано в рядок (10-20% від потреби). Це внесення відіграє ключову роль у ранньому розвитку кукурудзи, забезпечуючи оптимальні умови для проростання, формування кореневої системи та початкового росту рослин.
РКД EnerGreen Старт 8:24:0 від Vitagro Partner – ефективне стартове добриво для кукурудзи та інших культур.
Основні характеристики та переваги застосування:
Вплив мікродобрив та стимуляторів росту при вирощуванні кукурудзи:
EnerGreen Premium P+K: 2,0 – 4,0 л/га,
EnerGreen Premium ASCO P: 1,0 – 3,0 л/га
EnerGreen Premium Zn: 0,5 – 1,5 л/га
Energreen Premium Manganum – 0,1 – 0,5 л/га
EnerGreen Premium B – 0,5 – 1,0 л/га
EnerGreen Premium Energy – 1,0 – 1,5 л/га
EnerGreen Premium Corn – 1,0 – 2,0 л/га комплексне мікродобриво для кукурудзи
EnerGreen Premium Amino – 0,5 – 2,0 л/га
Температура для посіву 10 – 12 °С на глибині 10 см, проте деякі можна висівати за температури + 8 °С.
Чому кукурудзу висівають на глибину 5-6 см?
Правильне використання високоефективних ґрунтових та післясходових гербіцидів на посівах кукурудзи дозволяє відмовитися від механічних заходів догляду за рослинами. Ключовими моментами для високого врожаю є фаза 2-3 листків, коли відбувається диференціація зачаткового стебла, та фаза 6 - 7 листків, коли встановлюється потенціал продуктивності початків.
Ефективним рішення для захисту кукурудзи є внесення ґрунтових гербіцидів, які проконтролюють чистоту посівів на початкових етапах розвитку Скрін Голд Плюс, КС (с-метолахлор, 312,5 г/л + тербутилазин, 187,5 г/л) з нормою витрати 4,0 – 4,5 л/га.
Платинум Стар, КС (метрибузин, 600 г/л) - 0,5 л/га + Дарк, КЕ (пропізохлор, 720 г/л) норма застосування становить – 2,0 л/га. Внесення ґрунтових гербіцидів необхідно проводити з мінімальним розривом після посіву з метою досягнення максимального ефекту продукту.
Є ще варіант ґрунтового захисту кукурудзи у господарствах, які не проводять передпосівну культивацію з метою збереження вологи, яка в останні роки є досить критичною для усіх регіонів Скрін Голд Плюс (с-метолахлор, 312,5 г/л + тербутилазин, 187,5 г/л) - 4,0 – 4,5 л/га, + Баклер, РК (ізопропіламінна сіль гліфосату, 480 г/л, у кислотному еквіваленті, 360 г/л ) – 2,0 л/га.
Сегмент післясходових (страхових) гербіцидів відзначається широким асортиментом, що дозволяє обрати оптимальний препарат з урахуванням видового складу бур’янів та фази розвитку культури.
Безперечним лідером серед препаратів цієї групи є Кінг, КС (нікосульфурон, 40 г/л) – 1,25 л/га, базовий страховий гербіцид із широким періодом застосування (від 3 до 10 листків культури, BBCH – 13 - 20). Він ефективно контролює переважно однорічні та багаторічні злакові бур’яни. Для посилення його дії та розширення спектру контролю присутніх в посівах кукурудзи бур’янів, рекомендується комбіноване використання з іншими гербіцидами.
Для боротьби з дводольними бур’янами, залежно від фази розвитку культури та виду сегетальної рослинності, можна використов увати наступні бакові суміші:
Ефективні схеми захисту кукурудзи від Vitagro Partner. фази BBCH – 13- 15 .
* - світовий досвід застосування аналогічного продукту
При використанні усіх продуктів, а особливо препаративних форм водорозчинні гранули (ВГ) та порошки що змочується (ЗП) рекомендуємо додавати до бакової суміші:
Ліпач (полігліколевий ефір жирного спирту, глюкамід) - 0,15 л/100 л води.
Морган, КС забезпечує відмінний контроль таких бур’янів, як хрестоцвіті, різні види щириці, лободи, дурман звичайний, паслін чорний, падалиця соняшнику й ріпаку, галінсога дрібноквіткова, осоти (жовтий, рожевий, городній), фіалки, портулак городній, нетреба звичайна та багато інших. Серед злакових бур’янів препарат особливо ефективний проти багаторічних таких як пирій і гумай, а також численних однорічних – мишію, курячого проса, лисохвосту, пальчатки кровоспиняючої.
Ключовою перевагою Моргана, КС є найширше серед післясходових гербіцидів вікно застосування, а також потужна опосередкована ґрунтова дія, що забезпечується мезотріоном. Це дозволяє контролювати наступні хвилі дводольних бур'янів, які можуть з’явитися після опадів. Відсутність фітотоксичної дії дає змогу використовувати препарат навіть у пізніші фази розвитку кукурудзи (BBCH – 13 - 18, та до фази BBCH – 19), коли застосування інших гербіцидів може негативно позначитися на стані культури та майбутньому урожаї.
Західний кукурудзяний жук - обмежений олігофаг на личинковій фазі: личинки живляться виключно коренями кукурудзи але, за їхньої відсутності певний час можуть живитися корінням деяких злакових трав, на яких здатні повноцінно розвиватись. Жуки - поліфаги: живляться пилком, маточними стовпчиками, незрілими зернами та листям кукурудзи, а також пилком інших рослин з родин гарбузово-бобових, злакових, айстрових.
Шкодять як личинки, так і жуки. Жуки пошкоджують волоть, стовпчики жіночих суцвіть, листя, іноді обгризають молоді качани. При живленні жука на генеративних органах зменшується кількість зерен в качані, а в результаті цього падає врожайність.
Личинки живляться корінням кукурудзи, що призводить до значного зменшення кореневої маси та полягання рослин кукурудзи, за якого неможливий механізований збір урожаю. Жуки та личинки (Diabrotica virgifera virgifera) є переносниками збудників грибкових, бактеріальних, вірусних захворювань кукурудзи.
Рішенням у боротьбі з даним шкідником представлений рядом інсектицидів:
Тімед, КС (тіаметоксам, 141 г/л + лямбда-цигалотрин, 106 г/л) - 0,2 – 0,25 л/га
Шокер, КС (імідаклоприд, 300 г/л + лямбда-цигалотрин, 100 г/л) - 0.1 - 0.25 л/га
Стебловий кукурудзяний метелик (Ostrinia nubilalis) – один із найнебезпечніших шкідників кукурудзи, що може завдати значних втрат урожаю. Гусениці метелика пошкоджують стебла, качани та листя, що призводить до ослаблення рослин, підвищення ризику вилягання та зниження врожайності. У місцях пошкоджень часто розвиваються грибкові інфекції, зокрема фузаріоз, що погіршує якість зерна.
Шкідник розвивається у двох поколіннях за сезон: перше пошкоджує листя та стебла, а друге – переважно качани, що особливо небезпечно для врожаю. Личинки зимують у стеблах та рослинних рештках, тому одним із ефективних методів боротьби є глибока зяблева оранка, яка знищує зимуючу популяцію.
Для контролю чисельності стеблового метелика застосовують комплексні заходи: агротехнічні методи (сівозміна, знищення післяжнивних решток), біологічні (випуск трихограми – паразита яєць метелика) та хімічні (обробка інсектицидами у фазі відкладання яєць або виходу гусениць).
Попелиця – один із поширених шкідників кукурудзи, який висмоктує сік із листя та стебел, послаблюючи рослину. Найчастіше на кукурудзі зустрічаються кукурудзяна (Rhopalosiphum maidis) та злакова (Schizaphis graminum) попелиці. Вони утворюють великі колонії, особливо в посушливі періоди, що призводить до пожовтіння та скручування листя, зниження фотосинтетичної активності та затримки росту.
Окрім прямої шкоди, попелиця є переносником вірусних захворювань, що додатково загрожує врожайності кукурудзи. Виділення шкідника – медяна роса – сприяє розвитку сажкових грибків, які ще більше пригнічують ріст рослин.